Thursday, December 24, 2009

Збіґнєв Герберт "Про переклад віршів"


Як джміль незграбний
сів на квітку
аж зойкнула тонка стеблина
і лізе в гущу пелюсткову
схожу на картки словникові
в глибини рветься
де аромат і самий мед
дарма що нежить
смаку відсутність
а він знай рветься
аж лобом б'ється
в маточку жовту
і то кінець вже
проникнуть важко
крізь келих квітки
в самий корінь
тож джміль виходить
дуже гордий
й гуде уголос:
я був в глибинах
а тим усім
якій йому не дуже вірять
покаже ніс
в пилку жовтавім
Переклав з польської Віктор Дмитрук
*
"Про переклад віршів" увійшов у білігвістичну збірку віршів Збіґнєва Герберта "Поезії" (Львів: Каменяр, 2007), яку переклав Віктор Дмитрук

*

Цей вірш я прочитав учора ввечері. А сьогодні перед тим, як почати писати цей пост, прочитав у блозі WhyTranslator вірш Шеймаса Гіні "До тіні Збіґнєва Герберта" в перекладі Левка Грицюка. Співпадіння? Випадок? :-)

Wednesday, December 16, 2009

Kafka's Letters


"Writing letters is really an intercourse with ghosts, and by no means just with the ghost of the addressee but with one's own ghost as well."

Franz Kafka "Letters to Milena" (Schochken, 1990; translated by Philip Boehm)

Sunday, December 13, 2009

Ільма Ракуза | "***"



у паузах між деревами: сніг
у відрізках між словами: сніг
у низинах між хатинок: сніг
у садах між огорожами: сніг
і холоднеча
у ставках між кнайпами: сніг
у дубах між розколин: сніг
у снах між угіддями: сніг
у долонях і зморщинах: сніг

Переклав з німецької Остап Кінь

*

Ільма Ракуза - швейцарська поетка, перекладачка і літературний критик. Регулярно публікується у шверцарській і німецькій пресі. Живе і працює у Цюриху. Офіційна сторінка:
www.ilmarakusa.info

Friday, December 11, 2009

Пьотр Вайль | "Гашек і Кафка у пивній"



Складно знайти два більш протилежні типи, ніж Ярослав Гашек і Франц Кафка. При тому, що обидва великих письменники народилися у Празі 125 років тому, з різницею у два місяці: 30 квітня Гашек, 3 липня Кафка. Вони й умерли майже одночасно: Гашеку було 39, Кафці – 40.

Єврей, що писав по-німецьки – і чех, що писав по-чеськи.

Худий Кафка – товстун Гашек.

Один стриманий, інший – баляндрасник і витівник.

Кафка мало їв, не пив алкоголю, кави, чаю, Гашек – ненажера й п'яниця.

Для одного кожний любовний роман був мукою, він прагнув створити сімю, але так і не наважився. Інший – нерозбірливий у зв’язках двоєженець (російську Алєксандру Львову привіз у Прагу і, по суті, кинув у чужій для неї країні).

Відомі тринадцять празьких адрес Кафки: за домовими книгами. У Гашека адрес іще більше, але надійне джерело – протоколи поліції.

Один із 24 років працював у конторі, займаючись страхуванням робітників від нещасних випадків. Інший працював у аптеці, служив у банку, торгував собаками, редагував журнали, писав оповідання й фейлетони: всього близько півтори тисячі.

Кафка винайшов першу в світі (!) жорстку каску для робітників, отримав за це медаль, оскільки смертність від виробничих травм різко знизилася. Інший винайшов тільки своїх персонажів, і ще, редагуючи журнал «Світ тварин», придумав нові види фауни: блоху азойської ери, сліпонародженого «мацарата печерного», ящера ідіотозавра – за що і був звільнений.

Кафка не цікавився політикою, в його щоденнику від 2 серпня 1914 року запис: «Німеччина оголосила Росії війну. Після обіду школа плавання». Гашек був активним анархістом, заснував свою «Партію помірного прогресу в рамках закону», отримав двадцять голосів на виборах у імперський парламент. У радянській Росії вступив у комуністичну партію, став комісаром, видавав газету «Червона Європа».

Один навряд чи коли-небудь доторкався до зброї. Інший воював у австро-угорській армії; здавшись у полон росіянам, дослужився до заступника коменданта Бугульми, друковано закликав до розстрілів.

Кафка страждав від мігреней, безсонниці, запорів, депресій. Гашек – від усього, зв’язаного з п’янством. У висновках лікарів з приводу смерті обох значився туберкульоз.

Обидва великих пражанина померли поза Прагою. Кафка – 3 липня 1924 року – в санаторії Кірлінг під Віднем. Похований на празькому Новому єврейському кладовищі в Ольшанах: сектор 21, ряд 14, місце 33. Простий обеліск з надписами по-чеськи, по-німецьки, і на івриті. Гашек умер 3 січня 1923 року в Ліпниці-над-Сазавою, за півтори години їзди на схід від Праги. На старому кладовищі Ліпниці й похований – біля дальньої стіни. На надгробку у виді розкритої книги два імені – Гашека і Швейка.

Обом письменникам у Празі встановлені сюрреалістичні пам’ятники. Один – маленька бронзова людина, що нагадує Кафку, верхи на великій, яка виявляється порожнім костюмом. Інший – постамент із бюстом Гашека введений у бронзового коня і не дає йому зробити крок.

Про всьому тому, ці антиподи дуже схожі. Вишукані притчі Кафки і казармені байки Гашека по-різному, але з однаковою переконливістю відкривають можливість інших світів – паралельних нашому буденному. Таке над-життя – середовище проживання персонажів «Процесу» і «Замку», вона ж додає невразливості Швейку. Мабуть, ця дивна схожість обумовлена містичною Прагою, притулком алхіміків, магів, фантастів.

Ровесники і земляки, Гашек і Кафка ніколи не зустрічались. Несправедливість хочеться виправити хоча би в уяві.

На розі Англіцкої й Шкретової є заклад «Демінка», колись популярна пивна. Тут збирались анархісти, і завсідником був Гашек. Відомо, що в «Демінку» як мінімум одного разу приводив Кафку його друг Макс Брод, добрий знайомий Гашека. Брод культуртрегер, і важко собі уявити, що він не підвів Кафку і Гашека одне до одного. Втім, у Кафки міг бути приступ мігрені, і вони швидко пішли геть. Або побули годину-другу, але в той вечір Гашека не виявилось: сидів за влаштовану напередодні п’яну бійку в поліцейському відділку.

Переклав з російської Остап Кінь

*

Пьотр Вайль (1949-2009) - російський письменник, есеїст і журналіст.

Thursday, December 10, 2009

"Sny" Віслави Шимборської


Це - фрагмент вірша "Sny" Віслави Шимборської. Він увійшов у тонесенький томик "Tutaj" (Znak, 2009) - найостаннішу поетичну збірку, яка складається з дев'ятнадцяти нових поезій.

Egzotyczne ptaki i rośliny

Саме так виглядає обкладинка "польської" збірки "Екзотичні птахи і рослини" (Biuro Literackie, 2007) Юрія Андруховича. Усі вірші, що ввійшли у збірку, переклав польський поет і есеїст Яцек Подсядло.

Tuesday, December 8, 2009

Пьотр Вайль (1949-2009)


Учора ввечері в одній із празьких лікарень на шістдесят першому році життя помер Пьотр Вайль, чудовий російський письменник і журналіст, головний редактор Російської служби "Радіо Свобода" у Празі. Якщо мене не зраджує пам'ять, то два роки тому Вайль приїжджав на Міжнарожний літературний фестиваль у Львів. Відтак його перекладний текст мав би бути вміщений у тогорічному Альманасі. Найбільше враження і вплив на мене мали дві його книги: "Стихи про меня" і "Гений места". Остання залишається для мене ледь чи не ідеальною книжкою, написаною в жанрі "подорожувальна література" (travel literature).

Saturday, December 5, 2009

Secondhand bookshop nearby Paris


It's a photography of secondhand bookstore taken by Alexandre Duret-Lutz. In a comment to the photography, he writes: "La caverne aux livres is a secondhand bookshop in Auvers-sur-Oise (30km to the North of Paris). The entrance of the bookshop is an ancient railway hangar, but from there you'll quickly find yourself in an old postal train whose cars have been reconverted into giant bookshelves." Click on the picture if you want it to be enlarged.

Wednesday, November 25, 2009

Yuri Andrukhovych | "(Dungeons)"



Linden-trees stand golden and soundless in their
time of blossoming.

"There were few dungeons here", - Neborak
said. Oh, the echo of former cellars
with the names that girls or wineries have,
"Dorotka", "Under the Angel", and the most ferocious one -
"Tatarnia" where eyes died first,
and light hid under an armpit,
into tongueless mouths!

This silence doesn't matter any more. This isn't even a
memorial. And this isn't a river that had been driven into pipes.

Though every one of us could have said:
"Linden-trees in their time of blossoming - withering stars.
Trams overcrowded with girls."

Translated from Ukrainian by Ostap Kin

*

Another poem from Yuri Andrukhovych's cycle "Notes of Traveller in July" which appeared in his collections of poems Exotic Birds and Plants (Ivano-Frankivsk, 1997).


*

Yuri Andrukhovych is Ukrainian poet, writer, essayist and translator. He lives in Ivano-Frankivsk.

Monday, November 23, 2009

Valzhyna Mort's workplace



My colleague Lev Hrytsyuk inspired me to create this post. He created two different posts with two interesting pictures: Beckett’s bookshelves and the workplace of Schemas Heaney , Nobel Prize laureate. Recently I’ve been surfing through the Internet, and I accidentally found a picture of Valzhyna Mort’s workplace. It’s fairly exciting to see the workplace of litterateur whom you translate.

Yuri Andrukhovych | "(Rib)"




I'd donate my rib
to the anatomy room.

The enormous hearts of butchers and paramours are there,
the flabby and puffed up lungs of smokers,
trumpeners and glass-blowers,
a forlorn drunkard's guts,
the tatooed badge of a hero (right above the nipple)
and the hands of the last executioner
after a twelth conviction...
Not a word mentioned about other products.

I'd donate my rib.

Perhaps something would come out of it -
a certain fish,
or a woman,
or a branch
of a forgotten tree
a ginkgo.

Translated from Ukrainian by Ostap Kin


*

The poem (Rib) is part of Yuri Andrukhovych's cycle "The Notes of Traveler in July", which is included into his collection of poems Exotic Birds and Plants (Ivano-Frankivsk, 1997).

*

I have translated all seven poems which form this cycle. Does anyone know a literary magazine which would be interested in translated Ukrainian poetry and where it is possible to publish all seven poems?


*

Yuri Andrukhovych is a poet, writer, essayist and translator. His latest book in English is The Moscoviad (Spuyten Duyvil Press, 2008), translated from Ukrainian by Vitaly Chernetsky.

Sunday, November 22, 2009

Viktor Neborak reads at Penn State University

Viktor Neborak reads a poem out of his bilingual collections of poems The Flying Head and Other Poems which was published four years ago in Lviv, Ukraine by Sribne Slovo Publishing House. The poems were translated by Michael M. Naydan.


Sunday, November 8, 2009

Вальжина Морт | "Жан-Поль Бельмондо"

Image: Jane Applegate

Усе починається з каменя вашого обличчя
на якому вуста лежать як два тюлені
у прибережному тумані цигаркового диму
ви рухаєтеся по вулиці
перелічувати які -
усе одно що давати назви морським хвилям

(це місто таке біле недарма -
його зробили з вашого ребра).

Усе продовжується моїм
послугованим сукнею
тілом. Я стою на краю тротуару
на підборах
що стали мені шостим пальцем
і вказую
куди припаркуватись.

Тої ж ночі
лежачи разом
у парку для собак
- квіти кусають мою спину! -
ви шепочете:
що довше я дивлюся на монети твоїх сосків
тим ясніше бачу на них профіль Королеви.

Тіло і гроші для вас -
мов яйця і курка.
Метафора "жіночий гаманець"
збиває вас із пантелику.
Викрадаючи гроші ви декламуєте:
гаманець це гаманець це гаманець гаманець.
І ще:
краще тримати справжній гаманець у руках
ніж переносний - над головою.

Мені кажуть що ви - тільки тіло
заякорене своєю заржавілою кров'ю.
Рана чорніє на ваших грудях немов крук.
Я кажу - як домовилися - ви - моя молодість.
Яблуко що вкусило мене щоб нічого не знати.

Смерть новий день вам вручає як золоту монету.
Чим більше росте цей хабар
тим важче від нього відмовитися
тим нижче вас прогинає вага золотого серця.
Ваші руки знають де в машини талія
де в пістолета - мочка.
Ви привозете мене туди
де колись ріка задрала перед Богом спідницю
і Бог збентежений від побаченого
забажав прикрити той сором містом.

Його танцювальна площа
пітьмою зменшена до розмірів
трішки привідкритого рота сплячого дитя.
Я сплутую простягнуті жебрацькі руки
з язиками собак якими стікає слина.
Ви бачите ноги:
мої, столів, стільців, інші.

Його танцювальна площа - це клітка
де акордеони скалять зуби покалічним тілам скрипалів.
Жебраки злизують з вуст рідке повітря.
Жінки що крутяться в сальсі штрикають
вас у груди лезом своїх
спідниць замащених у півоніях.


Переклав з білоруської Остап Кінь


*

Вальжина Морт - білоруська поетка і перекладачка. Авторка двох поетичних збірок. Мешкає у Вашинґтоні, США.

*
This is my Ukrainian translation of Valzhyna Mort's poem "Jean-Pall Belmondo".

Friday, November 6, 2009

Yuri Andrukhovych | "Train Station"



here we long to get into the right train
following the maze of signs we hasten
trough cramped corridors between bundles and suitcases
we don't have time to look up to where under the spherical vault
hangs down dusty and dingy
florentine chandeliers
we compress sweaty copper coins like springs
we form disorderly lines
above us the gypsum wall-mounted ten-year-old putto
sometimes blowing into his gilt horn
we throw a glance at a bored blonde girl
who eats an apple while leaning against a column
finally we reach the platform
impregnated with beer and roses
we kiss someone we beg them not to forget we hesitate
if we're in the right seat
until we release orselves from the earth
and softly depart
soothed we look through the windows at the first trees
turning yellow in the suburban woods


Translated from Ukrainian by Ostap Kin and Adam Brodsky


*

Poem "Train Station" is a part of Yuri Andrukhovych's cycle "The New Etudes of Premises", included into his book of verses "Exotic Birds and Plants" (Ivano-Frankivsk, 1997).


*

Yuri Andrukhovych is Ukrainian poet, writer, essayist and translator. He's an editor-in-chief of literary journal "Potyah 76".

Wednesday, November 4, 2009

Yuri Andrukhovych | "University"




we use dead languages
helpless we walk along the retorts of astrolabes and
skulls
from the heights of ramparts we listen
to the clanging of St. Nicolas on pavement
we listen to the eloquent rhetorician Cicero filthy with chalk
during medical lessons we peep into the eyes of
dead people
we hide tobacco and sleazy sketches in our pockets
in the morning we obediently follow chaplain
we fling little philosophical stones into the cats
at noon the witties syllogisms and formulas
run away from us because
on the other side of the steep damp wall
a mellifluous maid of assistant mayor
hangs up just laundered
wet dripping
underwear

Translated from Ukrainian by Ostap Kin and Adam Brodsky


*

Poem "University" is a part of Yuri Andrukhovych's cycle "The New Etudes of Premises", included into his book of verses "Exotic Birds and Plants" (Ivano-Frankivsk, 1997).


*

Yuri Andrukhovych is Ukrainian poet, writer, essayist and translator.

Tuesday, November 3, 2009

Вєра Павлова | [зневажаєш жінку за те...]



*



зневажаєш жінку за те
що вона одягнута надто яскраво
убиваєш жінку за те
що не можеш зробити їй подарунок
проклинаєш жінку за те
що не ти в домовину її покладеш
забуваєш жінку за те
що ніяк забути її не можеш

Переклав з російської Остап Кінь


*


Вєра Павлова (Вера Павлова) - російська поетка. Лауреат премії імені Апполона Ґріґор'єва (2000). Авторка дванадцяти поетичних збірок. Мешкає у Москві.


*

My Ukrainian translation of Vera Pavlova's poem [презираеш женщину за то...].

the correspondence between Andreas Tretner and Viktor Pelevin

German translator from Russian, Andreas Tretner, who's working on the translation of latest Pelevin's novel, questions Viktor Pelevin regarding text. Pelevin's answers are simply comprehensive, brilliant and humorous. Their correspondence appeared in German literary journal "transatlantik". The Russian translation of correspondence is available here (blog at livejournal.com).

Ян Вагнер | "гамбург-берлін"


*


потяг спинився на півдорозі. надворі
перестали крутити корбу. земля лежала спокійно
як картина перед третім ударом аукціонера.

село повернуте спиною до дня. згруповані
дерева у темних картузах. прямокутні дерева,
карти величезного пасьянсу.

у далечині два вітряки приготувалися
до пробного обертання у небі:
бог затамував подих.

Переклав з німецької Остап Кінь


*

Ян Вагнер (Jan Wagner) - німецький поет і перекладач. Автор трьох поетичних збірок. Перекладає англомовну літературу. Живе і працює в Берліні.


*

My Ukrainian translation of Jan Wagner's poem "hamburg-berlin"

Тадеуш Дамбровський | "Фрагменти любовного дискурсу"



*

Я застав її, коли вона переглядала порнографічний
журнал. Я тицьнув пальцем на світлину з
оголеним мужчиною і запитав: "Що це?"


Ceci n'est pas una pipe - вона відповіла,
беручи мене в дужки своїх ніг. А нині я
повернувся з роботи раніше і в коридорі


наштовхнувся на оголеного мужчину, я запитав:
"Що це?" - вказуючи на нього, а радше - на його
чоловічість зі свіжим слідом від помади.


"Це - люлька", - почув я відповідь жінки, з якою
щоденно сплю, бо так і не зміг довести її
невірність.


Переклав з польської Остап Кінь


*


Тадеуш Дамбровський - польський поет, есеїст, критик. Редактор літературного часопису "Topos". Автор п'яти поетичних збірок. Удостоєний літературної премії ім. Губерта Бурда (2008) і нагороди фундації ім. Косцєльських (2009). Мешкає у Гданську.


*


This is my Ukrainian translation of Tadeusz Dabrowski's poem "Fragmenty dyskursu milosnego".

Friday, October 23, 2009

Мойсей Фішбейн | Moses Fishbein @ blogspot.com



*

У Мойсея Фішбейна, українського поета і перекладача, з'явився блоґ .

Saturday, October 10, 2009

Вальжина Морт | "***"



*

бабусі

Ти бачиш своє життя як річ, позичену на деякий час у сусідів. Ти кажеш - обережно з ним, воно чуже. Його треба буде віддати таким, яким його нам принесли. Ти бачиш своє життя, як річ, позичену не лише тобі, але й усім нам. Довкола твого життя, як довкола першого чорно-білого телевізора, ми сидимо всі разом у захопленні.

Не життя вчить тебе - ти вчиш своє життя. Бути самим собою. Віддавати себе до кінця. Немовби ти підібрала своє життя із жалю на вулиці, таке вже воно було голе й голодне. І цей смак голоду в твоєму роті, такий міцний, що перебивав смак і запах усього, що б ти потім не їла. Цей смак голоду, як він співав для мене, як заговорював! Цей дотик оголеності, такий наполегливий, що холод пробирав тебе до кісток, що б ти потім не одягала. Цей дотик оголеності, як він мене обіймав, як заколисував!

Я бачу твоє життя, як біблію для Бога. Як те, з чого Бог повинен дізнатися про людину і повірити в неї на слово, як і ми в нього. Я бачу, як Бог стоїть перед твоїм життям на колінах.

"Дорога Вальжинина бабусю, звертається до тебе Бог. Ми особисто незнайомі, але, може, ти про мене чула - про мене писали в деяких книжках. Я не можу довго розмовляти й оці сльози з'являються в моїх очах неочікувано, як завойовницьке військо, як висадка спецназу на обличчя. Ці сльози в уніформі охоронного кольору - прозорі в повітрі, вони приймають колір щоків і всього, на що падають. Бабусю! Я такий старий, що багато хто вже вголос підтверджує мою смерть! Ще трохи, і я сам повірю в неї. Посади мене до себе на коліна, розкажи мені, як земля тримається на черепахах. Твої руки на дотик - як панцир черепахи. Дай мені сховати під ним свою голову!"


Переклав з білоруської Остап Кінь


*


Вальжина Морт - білоруська поетка і перекладачка. Авторка двох поетичних збірок. Окремими перекладними книгами її поезія виходила в Сполучених Штатах, Німеччині й Швеції. Перекладає з англійською, польської та української мов. Українською мовою публікувалася в білінґвістичній збірці "Зв'язокрозврив" (Київ: Критика, 2006) та в часописі "Потяг 76". Мешкає у Вашинґтоні, США.

Wednesday, October 7, 2009

Ігор Померанцев | "КҐБ та інші..." (Київ: Грані-Т, 2009)


*

Померанцеву книжку можна поділити на дві частини: "поетичну" та "есеїстичну". "Поетичний" розділ складається з віршів, написаних у 1970-х і в 2008 році. Оці вірші переклали Діана Клочко й Іван Андрусяк. "Есеїстична" частина складається з есеїв написав упродовж останніх двадцяти років. Есеї переклали Діана Клочко, Євгенія Бєлорусець, Олександр Бойченко, Іван Андрусяк, А. Заманська.


*

Ігор Померанцев – радіожурналіст (Бі-Бі-Сі, Радіо Свобода, російська редакція), есеїст (книжки "NEWS", "Красное сухое", "Радио С", "По шкале Бофорта"), поет (збірки "Служебная лирика", "Те, кто держали нас за руку, умерли", "Почему стрекозы?"). Народився 1948 року в Саратові, довгий час жив у Чернівцях, де й закінчив романо-германський факультет Чернівецького університету. 1978 року еміґрував до Великої Британії.

*

Igor Pomerantsev's book "KGB and the others..." appeared in Ukrainian translation.

Tuesday, October 6, 2009

Культпохід 2х2. Київ (7 вересня 2009)

Юрій Андрухович "Берн 2004", Педро Ленц "Sami", Сергій Жадан "Самуель"(переклад), Київ, Галерея "ПідWall", 7.09.2009




*

Рафаель Урвайдер "Vodka", Юрій Андрухович "Горілка" (переклад), Київ, Галерея "ПідWall", 7.09.2009

Sunday, September 27, 2009

Тимофій Гаврилів про еманації перекладача


*


" [...] Тож які вони, еманації перекладача?

Перекладач - медіюм.

Перекладач - маніпулятор.
Перекладач - інтерпретатор.
Перекладач - ідеаліст.

Перекладач - лінґвіст.
Перекладач - ерудит.
Перекладач - майстер звертання.
Перекладач - незрівнянний кулінар.

Last but not least: перекладач - автор (перекладу)."


*


Цитати узята з есею "Leberknodelsuppe, або Переклад, переклад реалій і мовно-культурна обізнаність перекладача", вміщеного в книзі Тимофія Гавриліва "Текст між культур: перекладознавчі студії" (Київ: Критика, 2005).

Wednesday, September 23, 2009

Юрко Прохасько про роль перекладачів

"[...] Ми, перекладачі, не такі невинні, як іноді можемо здаватися, особливо особам недосвідченим. Бо ми не тільки ті, хто готує кавалок землі, аби там змогли приземлитися словоптахи, птахослова. Для того, аби пташина зграя, на яку ми наклали око, кудись прибула, її спершу слід звідкись інде зігнати. Зазвичай таке місце називають вітчизною. Місце, звідки зганяють, звідки розганяють, звідки розганяються. Звідки колись схарапудили тебе. Тими, хто зганяють, є ми, перекладачі. В цьому підозрілість нашої діяльности. Цю роботу нам треба залагодити самим, нема більше нікого, хто був би готовий, кому спало би на думку зробити її за нас. [...]"


*

Уривок із подячної промови, яку виголосив Юрко Прохасько після отримання цьогоріч Австрійської держаної нагороди за художній переклад "Translatio". Повністю промову можна прочитати в останньому числі часопису "Критика" (Липень-Серпень, 2009) під назвою "Rara avis".

Monday, September 21, 2009

Odessa Transfer: Nachrichten vom Schwarzen Meer, edited by Katharina Raabe and Monika Sznajderman (Suhrkamp, 2009)



*


Katharina Raabe and Monika Sznajderman, the German-Polish duet of editors, after three-year pause edited a new compilation. The last time it was a volume about vanishing places along whole Europe entitled "Last and Lost" (Suhrkamp, 2006) to which roughly thirty writers contributed. This time the geography of book became clearer and more specified. The amazon.de describes this tome: "As space stations at the extreme end of the universe, the ancient Greek coastal cities appeared on the Black Sea. For thousands of years ago it signed the boundary between Europe and Asia, almost half a century between the Eastern bloc and Western alliance. The thin layer of organic life on a massive dead depth, two streams, the upper west, which attracts lower east - the mysterious sea actually symbolizes the tension, the contemporaneity of the non.

"Last & Lost", the atlas of vanishing Europe, followed by "Odessa Transfer", a journey to the limits of earlier empires, to places of exile and refuge. What arises here, between Constanta and Odessa, Yalta and Sochi, Batumi, and Istanbul, on the ruins of the ancient and recent history? In essays, literary stories and tales of the Black Sea region is visible challenge - as an area whose charm and destroyed the poetic imagination.

With essays by Neal Ascherson, Attila Bartis, Mircea Cartarescu, Nicoleta Esinencu, Karl-Markus Gauss, Katja Lange-Müller, Sibylle Lewitscharoff, Aka Morchiladze, Emine Sevgi Özdamar, Katja Petrovskaya, Andrzej Stasiuk, Takis Theodoropoulos and a photo essay by Andrzej Kramarz."

Saturday, September 19, 2009

Serhiy Zhadan "Istoriya kultury pochatku stolittya"

Serhiy Zhadan "Istoriya kultury pochatku stolittya" (Kyiv: Krytyka, 2003)


*


Serhiy Zhadan's collection of verses "History of Culture at the Turn of This Century" is one of my favorite. The poems are written in a way as though they were a script if not for film, than at least for a short film. Andriy Bondar mentions this fact in his annotation to the book: "Zhadan is a cinematographic poet. All his poems appear to be a sort of an episode from American movie." The book is already available in German (Surhkamp, 2005; translated by Claudia Dathe), Polish (Biuro Literackie, 2005; translated by Bohdan Zadura), and Russian (KOLONNA Publications, ARGO-RISK, 2003; translated by Igor Sid). Few months ago, while doing the Internet surfing, I came across an information that Virlana Tkacz and Wanda Phipps reveiced a grant to translate this collection of poems. Some poems are already available online.


*

History of Culture at the Turn of This Century

You will reply today, touching warm letters,
leafing through them in the dark, confusing vowels with consonants,
like a typewriter in an old Warsaw office.
The heavy honeycombs
glisten with gold from which language is spun.
Don’t stop, just write,
type over the empty white space, stamp through the black silent trail.
No one will return from ramblings through the long night,
and forgotten snails will die on wet grass.

Central Europe lies under tissue white snow.
I always believed in the lazy movements of Gypsies,
not everyone has inherited this worn coin.
If you look at their passports,
which smell of mustard and saffron,
if you hear their worn-out accordions,
which reek of leather and Arabic spices –
you’d hear them say that when you leave – no matter where you go –
you only create more distance and will never be any closer than you are now;
when the songs of old gramophones die,
a residue seeps out
like tomatoes
from damaged cans.

The overburdened heart of the epoch bursts every morning,
but not behind these doors, not in cities burnt by the sun.
Time passes, but it passes so near that if you
look closely, you can see its heavy warp,
and you whisper overheard sentences
and want someone someday to recognize your voice and say –
this is how the era began,
this is how it turned – awkward, heavy like a munitions truck,
leaving behind dead planets and burnt-out transmitters,
scattering wild ducks in the pond,
that fly off and call louder
than the truckers,
god,
barges.

When choosing your course of studies you should find out
among other things –
if the culture at the turn of this century
has already pressed itself into the veins of your slow arm,
rooted itself in the whorls of your thick hair,
carelessly blown by the wind,
and tousled by fingers
like streams of warm water in a basin,
like colored clay beads over cups and ashtrays,
like a vast autumn sky
over a cornfield.

Translated by Virlana Tkacz and Wanda Phipps

Friday, September 18, 2009

Василь Махно | "Теорія і практика перекладу"



*


після Вавилонської вежі усе потрібно перекладати
чи з пустого в порожнє
чи з іншої мови на іншу
себто вбрати голу красуню в іншу одежу
але не знівечити її форми: круглих стегон - червоних
сосків грудей - відкоркувавши флакон її тіла не вивітрити її запаху

усі (чи майже усі) українські поети (і непоети) які знають
польську мову
кинулись перекладати сучасну польську поезію
бо мода на польську поезію в Україні проґресує
як і на українську в Польщі

при кінці 80-х купивши у Кракові збірку Чеслава Мілоша
за яку вгатив кілька десятків тисяч злотих
зрозумів що за кордоном книжки дуже дорогі
Мілош уже був Нобелем (Нобель ніколи не буде Мілошем)
- яка різниця -

з тонесеньким томиком який вперше видали в Польщі
було занадто проблем
бо прикордонники були ще радянські а Мілош був
польським еміґрантом до того ж борцем із комунізмом
потрібно було заховати Мілошеві Kroniki десь подалі від
натренованих шукачів усякої антирадянщини
Мілоша вдалося перевезти як контрабанду

Збіґнєва Герберта взагалі неможливо було придбати тоді
у польських книгарнях
він не існував так само у радянському просторі
Шимборська і Ружевич вряди-годи перекладалися - хай російською -

але для Герберта - табу
потім мені переслали кілька його книжок
і я натягнув струну світла на українську скрипку
але вона не може грати польські ноти - ті польські струни
потрібно було обмотати ізоляційною міддю української
що дало привід одному перекладачеві з польської Д.
роздумувати про адекватність перекладу: сам він усе
життя перекладав ретельно - як учень - прозу але тепер
взявся за поезію...

щоби зустрітися з Ешбері чи О'Гарою не варто їхати до Нью-Йорка
варто лише переїхати українсько-польський кордон
і вистачить зустріти Задуру чи когось із його компанії
або прочитати вірш словенця Чучніка "Польський О'Гаристам"
і прийняти це як євхаристію

З Янушем Шубером довелось промандрувати разом із
його екс-сержантом цілою Америкою
щоби згодом опинитися там самому
і справді зрозуміти яка вона велика!
(територіально)
бо інші Шуберові вірші пропахли сиром -
з лоєм овечого жиру
лаєм вівчарок -
що - немов нічні сторожі - охороняють його інвалідський возик

кожен хто перекладає поезію наражається на спротив
іншої мови їм варто інкримінувати статтю Карного кодексу за зґвалтування бо хто ще так детально обмацує тіло вірша - сухі ребра строф
щоразу пластична операція омолодження
наражається завершитись невдалою спробою
а красуня - топ-модель
перетворитися на дебелу дівку

однак сьогодні - так видається -
усе частіше молоденькі дівчатка-вірші
з металевими застібками в усіх частинах тіла швендяють
по літературах
і зовсім не переймаються
тим що колись їх не врятує жодна пластична операція


*

Вірш "Теорія і практика перекладу " увійшов в останню на даний момент збірку поезій Василя Махна "Cornelia Street Cafe" (Київ: Факт, 2007).

*

Василь Махно (1964) - поет, есеїст, драматург, перекладач. З 2000 року мешкає в Нью-Йорку.

Friday, September 4, 2009

Сергій Жадан & Sobaki v kosmose "Schengen Tour" | Lviv, September 11


*


Ukrainian writer Serhiy Zhadan and Kharkiv-based ska-band Sobaki v kosmose will perform in Lviv on September 11. It is the beginning of their European tour entitled "Schengen Tour". After Lviv they will play in Dresden, Hamburg, Berlin, Graz, and Vienna.

Sunday, August 30, 2009

Martin Pollack | Nach Galizien



*


Several years ago I have read an information that Ukrainian translation of Martin Pollack's debut book entitled "Nach Galizien" (translated by Lviv-based translator Hrystyna Nazarkevych) is ready. However nobody is eager to financially help with publishing this thrilling volume. As far as I know, Polish and Hungarian translations came out few years ago, and Martin Pollack is regarded as a trustworthy chronicler of Eastern European history and life.


*


Recently, I found short excerpt of the book in English (translated by Ingrid Stamatson)

Friday, August 28, 2009

Культпохід 2х2



*

Two Ukrainian poets - Yuri Andrukhovych and Serhiy Zhadan - will tour along with two Swiss poets - Pedro Lenz and Raphael Urweider - in four cities (Kharkiv, Kyiv, Ivano-Frankivsk, and Lviv). They will perform in Lviv the day before official start of Lviv Book Fair (September 10-13), that is on 9th of September. The invitation for the reading, which will take place in Les' Kurbas Theater, may be obtained in Lviv's bookstore "Je" starting from the 5th of September.

Вальжина Морт | "походження сліз"



*

походження сліз

сльози
це коли
серце обливається потом
у шахті грудної клітки
ніколи не бачивши сонця

чуєш, як серцю болить спина?
чуєш, як серцю болить у грудях?

сльози
це коли
серце плює тобі в очі

Переклав з білоруської Остап Кінь

Monday, August 24, 2009

Ян Твардовський | "Славослов'я"



*



Славослов'я


Святий Боже, святий кріпкий, святий усміхнений -
що сотворив папугу, вужа і смугасту зебру -
покликав до життя вивірку і гіпопотама -
вусами хруща лоскочиш богословів -

сьогодні, коли мені так сумно, і порожньо, й темно -
усміхнися до мене.

1950, 1982

Переклала з польської Дзвінка Матіяш


*


Вірш "Славослов'я" увійшов у збірку "Ще одна молитва" (Київ: Грані-Т, 2009), яку переклала і передмовила Дзвінка Матіяш.

Monday, August 17, 2009

Josef Burg (1912-2009)


*

Josef Burg, one of last European writers who composed in Yiddish, died at the age of 97 on 10th of August in Chernivtsi, Ukraine. From the end of 1980’s and throughout 1990’s and 2000’s Mr. Burg’s works attracted a lot of attention in Germany, his books were extensively translated and published in Hans-Boldt Verlag. He widely contributed to Moscow-based Yiddish newspaper Sovietisch Heimland (Soviet Motherland) during Soviet era. However his volume of short stories, which appeared under the title Zhyzn prodolzhajetsja (Moskva: Sovjetskaja literatura, 1987), had a circulation of merely 30,000 books. Few years ago a book of Burg’s texts, entitled Kvity i Sliozy (Chernivtsi: Molodyj bukovynets, 2002), came out in Ukrainian after having been translated by the promoter of literature from Bykovyna region, Professor Petro Rychlo. In 2009 Josef Burg became a recipient of Theodor-Kramer-Preis, a prestigious Austrian literary award.

Sunday, August 2, 2009

Андрей Адамовіч "Габріель Гарсія Маркес"

"Габріель Гарсія Маркес"

Усю цю осінь мені буде снитися, що дощ падатиме
Дев’яносто один день без упину,
А я – безпритульне колумбійське дівча,
Якому немає де від нього сховатися.

Тому ночами я притулятимусь до тебе й тремтітиму.

А наприкінці вересня, блукаючи закоулками, я знайду
Великий трьохповерховий, покинутий господарями, дім.

У жовтні я підійматимусь сходами усе вище й вище,
втікаючи від води, що падатиме з неба.

А в середині листопада побачу, що під стріхою лежить
На білому ліжку Габріель Гарсія Маркес.

Хворий на рак Габріель Гарсія Маркес.

Він захрипить, погляне на мої оголені груди.

А ти розбудеш мене вночі й запитаєш:
- Чому ти так страшно хрипиш
і диктуєш щось по-іспанськи?

- Не переживай, кохана, - відповім тобі –
Це не я. Це невиліковно хворий
Габріель Гарсія Маркес.

Переклав з білоруської Остап Кінь

Ігар Бабков "***"

***

Сліпий герой доживає віку у Вільні
Місті, в якому повітря має історію
Він прокидається, пригадує голоси дерев
Доторкається до тіней, іде коридором на кухню

Готує каву, повертається з нею в кімнатку
Бере одну з нелічених книг
Що красиво і напоготові стоїть на полиці
Сідає у фотель, відкриває на першій-ліпшій сторінці

І вдивляється у вірш, про те, що краще не бачити
Як час за вікнами ковтає пил людський

Переклав з білоруської Остап Кінь

Wednesday, July 15, 2009

Уладзімер Арлов "Ранковий вірш про твої груденята"


*

У понеділок
світило сонце, і
твої груденята
пахли лавандою,
а приклавши до них вухо,
можна було почути
бурштинову музику
Гріга.
У вівторок
мжичив дощ, і
твої груденята
купалися в запаху жасмину,
а смочки таїли смак
вишневого лікеру.
У середу
було похмуро, і
я порівняв
твої груденята
з двома кізочками
на зеленому схилі
виноградника –
бо вони частували мене
мускатним вином.
У четвер
здійнявся вітер,
а під атласною шкірою
твоїх груденят
переливалася
лютнева мелодія
невідомого композитора
XVI століття,
контрапунктом якої
був димок
лісового багаття,
яким тягнуло
з-під пахв.
Сьогодні
груденята не пахли нічим –
напевно тому,
що це були
не твої груденята.

Переклав з білоруської Остап Кінь

*

Уладзімер Арлов, 55, народився в Полоцьку, Білорусь. Автор більш як двадцяти п'яти поетичних, прозаїчних, есеїстичних та історичних книг. Його твори перекладалися двадцятьма мовами. По-українськи вийшла книга "Реквієм для бензопилки" (Київ: Факт, 2005) у перекладі Олександра Ірванця.

Tuesday, July 14, 2009

Альгерд Бахаревіч | "Сорока на шибениці", фрагмент із роману


*
А що ж таке тоді Росія? Не знаю я ніякої Росії. Хоча почекайте, з однією я колись уже запізнався.

Росія – дівчина з пустими холодними очима, одягнута занадто вульгарно для цих широт. Вічно молода, вічно п’яна. Вона завжди була і є для нас чужою. Ось вона йде по Штиксштрасе, а можливо, по Лінденалеє, й голосно говорить про те, що їй удалося придбати вчора на розпродажі. Про те, що вона вкрала позавчора, Росія говорити не любить. Дівоча пам’ять.

Рум’яні щоки, солома на голові. Росії хочеться, щоб її скрізь упізнавали. Росії хочеться, щоб скрізь була Росія, й вона поводить себе так, ніби Росія скрізь. Кожний клаптик землі, де б не ступила її довга тоненька нога, вона оголошує своєю власністю. Росія певна, що вона прийшла в цей світ не просто так, а з важливою місією. Тому кожний мусить схилитися перед нею у поклоні, кинутися їй у ноги, цілувати її червоні мештики на високих підборах.

Але Росія, на жаль, не скрізь. І тому їй дуже прикро. Настільки прикро, що вона, аби заховати пристойність, іде в найдальший куточок свого саду й там довго заспокоюється, стріляючи в сутінках із автомату. «Який недосконалий світ», - стискає вона вуста й миттєво наводить дуло туди, де ворушиться листя на деревах. «Якщо б я була багатою і знаменитою, я видала б такий закон, щоб усі мужчини розмовляли по-російськи». А потім вона ховає автомат і йде на мовні курси.

«Ти – це я», - каже мені Росія, ти – це я. «Ні», - пробую я заперечити, але вона не чує. Це особливість її слуху, і я мушу поважати її за це. Гладити її по голові й казати ніжні слова.

У Росії багацько приятелів та приятельок. Власне кажучи, це увесь світ. Я бачу, як вона сідає з ними у кафе, вони п’ють пиво, й горе тому, хто, задумавшись, пропустить хоча б одне слово. Росія буде гнати його до самого рогу вулиці. Росія не любить, коли хтось їй чужий. Її нудить од самого поняття «чужий». Усі мусять бути приятелями. Росія ображається, коли з нею відмовляються приятелювати й вештатися разом по розпродажах і пивницях. Тоді вона може проклясти... О, це російське прокляття, незмивальне, отруйне, ніби її сльози, сльози Росії, змішані з неросійською тушшю!..

Росія не любить євреїв, в’єтнамців і чеченців. Росія любить мене. І я не знаю, що мені робити з цим коханням.

Я можу побачити Росію тут коли захочу, навіть уночі. Досить набрати особливий номер, витратити декілька монет – і ось Росія вже лежить переді мною, на екрані, розводить ноги, облизується, висовує язик. Уся її велич повстане переді мною, і я відчую свою нікчемність.

Але мені є чим зайнятися й без Росії.

Переклав з білоруської Остап Кінь

Monday, July 13, 2009

New European Poets (Graywolf Press, 2008)




Ukrainian poetry in this anthology consists of:

Oleh Lysheha "Song 551" (translated by James Brasfield)
Oleh Lysheha "Song 352" (translated by James Brasfield)
Natalka Bilotserkivets "Hotel Central" (translated by Michael M. Naydan)
Yurko Pozayak "Alcohaiku" (translated by Michael M. Naydan)
Yuri Andrukhovych "Jamaica the Cossack (translated by Valzhyna Mort)
Oksana Zabuzhko "A Definition of Poetry" (translated by Michael M. Naydan and Askold Melnyczuk)
Oksana Zabuzhko "Letter From the Summer House (translated by Douglas Burnet Smith)
Viktor Neborak "What He Does..." (translated by Virlana Tkacz and Wanda Phipps)
Viktor Neborak "Flying Head" (translated by Virlana Tkacz and Wanda Phipps)
Andriy Bondar "the men of my country" (translated by Vitaly Chernetsky)
Serhiy Zhadan "Alcohol" (translated by Virlana Tkacz and Wanda Phipps)