Пьотр Вайль | "Гашек і Кафка у пивній"

Складно знайти два більш протилежні типи, ніж Ярослав Гашек і Франц Кафка. При тому, що обидва великих письменники народилися у Празі 125 років тому, з різницею у два місяці: 30 квітня Гашек, 3 липня Кафка. Вони й умерли майже одночасно: Гашеку було 39, Кафці – 40.

Єврей, що писав по-німецьки – і чех, що писав по-чеськи.

Худий Кафка – товстун Гашек.

Один стриманий, інший – баляндрасник і витівник.

Кафка мало їв, не пив алкоголю, кави, чаю, Гашек – ненажера й п'яниця.

Для одного кожний любовний роман був мукою, він прагнув створити сімю, але так і не наважився. Інший – нерозбірливий у зв’язках двоєженець (російську Алєксандру Львову привіз у Прагу і, по суті, кинув у чужій для неї країні).

Відомі тринадцять празьких адрес Кафки: за домовими книгами. У Гашека адрес іще більше, але надійне джерело – протоколи поліції.

Один із 24 років працював у конторі, займаючись страхуванням робітників від нещасних випадків. Інший працював у аптеці, служив у банку, торгував собаками, редагував журнали, писав оповідання й фейлетони: всього близько півтори тисячі.

Кафка винайшов першу в світі (!) жорстку каску для робітників, отримав за це медаль, оскільки смертність від виробничих травм різко знизилася. Інший винайшов тільки своїх персонажів, і ще, редагуючи журнал «Світ тварин», придумав нові види фауни: блоху азойської ери, сліпонародженого «мацарата печерного», ящера ідіотозавра – за що і був звільнений.

Кафка не цікавився політикою, в його щоденнику від 2 серпня 1914 року запис: «Німеччина оголосила Росії війну. Після обіду школа плавання». Гашек був активним анархістом, заснував свою «Партію помірного прогресу в рамках закону», отримав двадцять голосів на виборах у імперський парламент. У радянській Росії вступив у комуністичну партію, став комісаром, видавав газету «Червона Європа».

Один навряд чи коли-небудь доторкався до зброї. Інший воював у австро-угорській армії; здавшись у полон росіянам, дослужився до заступника коменданта Бугульми, друковано закликав до розстрілів.

Кафка страждав від мігреней, безсонниці, запорів, депресій. Гашек – від усього, зв’язаного з п’янством. У висновках лікарів з приводу смерті обох значився туберкульоз.

Обидва великих пражанина померли поза Прагою. Кафка – 3 липня 1924 року – в санаторії Кірлінг під Віднем. Похований на празькому Новому єврейському кладовищі в Ольшанах: сектор 21, ряд 14, місце 33. Простий обеліск з надписами по-чеськи, по-німецьки, і на івриті. Гашек умер 3 січня 1923 року в Ліпниці-над-Сазавою, за півтори години їзди на схід від Праги. На старому кладовищі Ліпниці й похований – біля дальньої стіни. На надгробку у виді розкритої книги два імені – Гашека і Швейка.

Обом письменникам у Празі встановлені сюрреалістичні пам’ятники. Один – маленька бронзова людина, що нагадує Кафку, верхи на великій, яка виявляється порожнім костюмом. Інший – постамент із бюстом Гашека введений у бронзового коня і не дає йому зробити крок.

Про всьому тому, ці антиподи дуже схожі. Вишукані притчі Кафки і казармені байки Гашека по-різному, але з однаковою переконливістю відкривають можливість інших світів – паралельних нашому буденному. Таке над-життя – середовище проживання персонажів «Процесу» і «Замку», вона ж додає невразливості Швейку. Мабуть, ця дивна схожість обумовлена містичною Прагою, притулком алхіміків, магів, фантастів.

Ровесники і земляки, Гашек і Кафка ніколи не зустрічались. Несправедливість хочеться виправити хоча би в уяві.

На розі Англіцкої й Шкретової є заклад «Демінка», колись популярна пивна. Тут збирались анархісти, і завсідником був Гашек. Відомо, що в «Демінку» як мінімум одного разу приводив Кафку його друг Макс Брод, добрий знайомий Гашека. Брод культуртрегер, і важко собі уявити, що він не підвів Кафку і Гашека одне до одного. Втім, у Кафки міг бути приступ мігрені, і вони швидко пішли геть. Або побули годину-другу, але в той вечір Гашека не виявилось: сидів за влаштовану напередодні п’яну бійку в поліцейському відділку.

Переклав з російської Остап Кінь

*

Пьотр Вайль (1949-2009) - російський письменник, есеїст і журналіст.