Як джміль незграбний
сів на квітку
аж зойкнула тонка стеблина
і лізе в гущу пелюсткову
схожу на картки словникові
в глибини рветься
де аромат і самий мед
дарма що нежить
смаку відсутність
а він знай рветься
аж лобом б'ється
в маточку жовту
і то кінець вже
проникнуть важко
крізь келих квітки
в самий корінь
тож джміль виходить
дуже гордий
й гуде уголос:
я був в глибинах
а тим усім
якій йому не дуже вірять
покаже ніс
в пилку жовтавім
Переклав з польської Віктор Дмитрук
*
"Про переклад віршів" увійшов у білігвістичну збірку віршів Збіґнєва Герберта "Поезії" (Львів: Каменяр, 2007), яку переклав Віктор Дмитрук
*
*
Цей вірш я прочитав учора ввечері. А сьогодні перед тим, як почати писати цей пост, прочитав у блозі WhyTranslator вірш Шеймаса Гіні "До тіні Збіґнєва Герберта" в перекладі Левка Грицюка. Співпадіння? Випадок? :-)
Вау! Різдвяні дива! (Ті західні.) :-)
ReplyDeleteХто зна, може і так. :-)
ReplyDelete