Василь Махно | "Теорія і практика перекладу"

*

після Вавилонської вежі усе потрібно перекладати
чи з пустого в порожнє
чи з іншої мови на іншу
себто вбрати голу красуню в іншу одежу
але не знівечити її форми: круглих стегон - червоних
сосків грудей - відкоркувавши флакон її тіла не вивітрити її запаху

усі (чи майже усі) українські поети (і непоети) які знають
польську мову
кинулись перекладати сучасну польську поезію
бо мода на польську поезію в Україні проґресує
як і на українську в Польщі

при кінці 80-х купивши у Кракові збірку Чеслава Мілоша
за яку вгатив кілька десятків тисяч злотих
зрозумів що за кордоном книжки дуже дорогі
Мілош уже був Нобелем (Нобель ніколи не буде Мілошем)
- яка різниця -

з тонесеньким томиком який вперше видали в Польщі
було занадто проблем
бо прикордонники були ще радянські а Мілош був
польським еміґрантом до того ж борцем із комунізмом
потрібно було заховати Мілошеві Kroniki десь подалі від
натренованих шукачів усякої антирадянщини
Мілоша вдалося перевезти як контрабанду

Збіґнєва Герберта взагалі неможливо було придбати тоді
у польських книгарнях
він не існував так само у радянському просторі
Шимборська і Ружевич вряди-годи перекладалися - хай російською -

але для Герберта - табу
потім мені переслали кілька його книжок
і я натягнув струну світла на українську скрипку
але вона не може грати польські ноти - ті польські струни
потрібно було обмотати ізоляційною міддю української
що дало привід одному перекладачеві з польської Д.
роздумувати про адекватність перекладу: сам він усе
життя перекладав ретельно - як учень - прозу але тепер
взявся за поезію...

щоби зустрітися з Ешбері чи О'Гарою не варто їхати до Нью-Йорка
варто лише переїхати українсько-польський кордон
і вистачить зустріти Задуру чи когось із його компанії
або прочитати вірш словенця Чучніка "Польський О'Гаристам"
і прийняти це як євхаристію

З Янушем Шубером довелось промандрувати разом із
його екс-сержантом цілою Америкою
щоби згодом опинитися там самому
і справді зрозуміти яка вона велика!
(територіально)
бо інші Шуберові вірші пропахли сиром -
з лоєм овечого жиру
лаєм вівчарок -
що - немов нічні сторожі - охороняють його інвалідський возик

кожен хто перекладає поезію наражається на спротив
іншої мови їм варто інкримінувати статтю Карного кодексу за зґвалтування бо хто ще так детально обмацує тіло вірша - сухі ребра строф
щоразу пластична операція омолодження
наражається завершитись невдалою спробою
а красуня - топ-модель
перетворитися на дебелу дівку

однак сьогодні - так видається -
усе частіше молоденькі дівчатка-вірші
з металевими застібками в усіх частинах тіла швендяють
по літературах
і зовсім не переймаються
тим що колись їх не врятує жодна пластична операція

*

Вірш "Теорія і практика перекладу " увійшов в останню на даний момент збірку поезій Василя Махна "Cornelia Street Cafe" (Київ: Факт, 2007).

*

Василь Махно (1964) - поет, есеїст, драматург, перекладач. З 2000 року мешкає в Нью-Йорку.