Наприкінці лютого цього року в Польщі була видана чергова (точно не пригадую: чи то четверта, чи то п'ята) біографія Ришарда Капусцінського, котрого поляки назвали журналістом номер один минулого століття. Автор біграфії - Артур Домовловський, журналіст видання Gazeta Wyborcza й автор кількох книг про Південну Америку.
Біографія "Kapuscinski non-fiction" (по-українськи назву можна перекласти як "Капусцінський без художніх прикрис") устигла наробити галасу ще до того, як була офіційно видана. Річ у тім, що вдова Капусцінського намагалася через суд завадити виданню книгу, мовляв у ній, книзі, містяться всілякі наклепи на польського метра літературного репортажу. Втім суд вирішив справу на користь біографа.
Цікава штука: Артур Домовловський уважається учнем Ришарда Капусцінського, а в житті, судячи зі слів першого, вони приятелювали, часто розмірковули про долю Латинської Америку, про яку обидва писали й яку обидва неабияк любили.
Днями натрапив на цікавезну інформацію, опубліковуану в польському часописі Wprost. Від лютого цього року до початку квітня було продано 130 тисяч примірників книги, яка вийшла у видавництві "Świat Książki". Книжка знаходиться на першому місці списку бестселерів у Merlin і на другому - в Empik.
Я майже не розраховую на те, що ця ледь не сімсотсторінкова біографія буде коли-небудь видана в Україні. Самого ж Капусцінського у нас переклали лише одну книгу - "Імперія" (видавництво "Літопис"). Заради справедливості варто зазначити, що інше українське видавництво - "Юніверс" - здобуло ґрант на видання останньої прижиттєвої книги майстра репортажу - "Подорожі з Геродотом".