Thursday, December 24, 2009

Збіґнєв Герберт "Про переклад віршів"


Як джміль незграбний
сів на квітку
аж зойкнула тонка стеблина
і лізе в гущу пелюсткову
схожу на картки словникові
в глибини рветься
де аромат і самий мед
дарма що нежить
смаку відсутність
а він знай рветься
аж лобом б'ється
в маточку жовту
і то кінець вже
проникнуть важко
крізь келих квітки
в самий корінь
тож джміль виходить
дуже гордий
й гуде уголос:
я був в глибинах
а тим усім
якій йому не дуже вірять
покаже ніс
в пилку жовтавім
Переклав з польської Віктор Дмитрук
*
"Про переклад віршів" увійшов у білігвістичну збірку віршів Збіґнєва Герберта "Поезії" (Львів: Каменяр, 2007), яку переклав Віктор Дмитрук

*

Цей вірш я прочитав учора ввечері. А сьогодні перед тим, як почати писати цей пост, прочитав у блозі WhyTranslator вірш Шеймаса Гіні "До тіні Збіґнєва Герберта" в перекладі Левка Грицюка. Співпадіння? Випадок? :-)

Wednesday, December 16, 2009

Kafka's Letters


"Writing letters is really an intercourse with ghosts, and by no means just with the ghost of the addressee but with one's own ghost as well."

Franz Kafka "Letters to Milena" (Schochken, 1990; translated by Philip Boehm)

Sunday, December 13, 2009

Ільма Ракуза | "***"



у паузах між деревами: сніг
у відрізках між словами: сніг
у низинах між хатинок: сніг
у садах між огорожами: сніг
і холоднеча
у ставках між кнайпами: сніг
у дубах між розколин: сніг
у снах між угіддями: сніг
у долонях і зморщинах: сніг

Переклав з німецької Остап Кінь

*

Ільма Ракуза - швейцарська поетка, перекладачка і літературний критик. Регулярно публікується у шверцарській і німецькій пресі. Живе і працює у Цюриху. Офіційна сторінка:
www.ilmarakusa.info

Friday, December 11, 2009

Пьотр Вайль | "Гашек і Кафка у пивній"



Складно знайти два більш протилежні типи, ніж Ярослав Гашек і Франц Кафка. При тому, що обидва великих письменники народилися у Празі 125 років тому, з різницею у два місяці: 30 квітня Гашек, 3 липня Кафка. Вони й умерли майже одночасно: Гашеку було 39, Кафці – 40.

Єврей, що писав по-німецьки – і чех, що писав по-чеськи.

Худий Кафка – товстун Гашек.

Один стриманий, інший – баляндрасник і витівник.

Кафка мало їв, не пив алкоголю, кави, чаю, Гашек – ненажера й п'яниця.

Для одного кожний любовний роман був мукою, він прагнув створити сімю, але так і не наважився. Інший – нерозбірливий у зв’язках двоєженець (російську Алєксандру Львову привіз у Прагу і, по суті, кинув у чужій для неї країні).

Відомі тринадцять празьких адрес Кафки: за домовими книгами. У Гашека адрес іще більше, але надійне джерело – протоколи поліції.

Один із 24 років працював у конторі, займаючись страхуванням робітників від нещасних випадків. Інший працював у аптеці, служив у банку, торгував собаками, редагував журнали, писав оповідання й фейлетони: всього близько півтори тисячі.

Кафка винайшов першу в світі (!) жорстку каску для робітників, отримав за це медаль, оскільки смертність від виробничих травм різко знизилася. Інший винайшов тільки своїх персонажів, і ще, редагуючи журнал «Світ тварин», придумав нові види фауни: блоху азойської ери, сліпонародженого «мацарата печерного», ящера ідіотозавра – за що і був звільнений.

Кафка не цікавився політикою, в його щоденнику від 2 серпня 1914 року запис: «Німеччина оголосила Росії війну. Після обіду школа плавання». Гашек був активним анархістом, заснував свою «Партію помірного прогресу в рамках закону», отримав двадцять голосів на виборах у імперський парламент. У радянській Росії вступив у комуністичну партію, став комісаром, видавав газету «Червона Європа».

Один навряд чи коли-небудь доторкався до зброї. Інший воював у австро-угорській армії; здавшись у полон росіянам, дослужився до заступника коменданта Бугульми, друковано закликав до розстрілів.

Кафка страждав від мігреней, безсонниці, запорів, депресій. Гашек – від усього, зв’язаного з п’янством. У висновках лікарів з приводу смерті обох значився туберкульоз.

Обидва великих пражанина померли поза Прагою. Кафка – 3 липня 1924 року – в санаторії Кірлінг під Віднем. Похований на празькому Новому єврейському кладовищі в Ольшанах: сектор 21, ряд 14, місце 33. Простий обеліск з надписами по-чеськи, по-німецьки, і на івриті. Гашек умер 3 січня 1923 року в Ліпниці-над-Сазавою, за півтори години їзди на схід від Праги. На старому кладовищі Ліпниці й похований – біля дальньої стіни. На надгробку у виді розкритої книги два імені – Гашека і Швейка.

Обом письменникам у Празі встановлені сюрреалістичні пам’ятники. Один – маленька бронзова людина, що нагадує Кафку, верхи на великій, яка виявляється порожнім костюмом. Інший – постамент із бюстом Гашека введений у бронзового коня і не дає йому зробити крок.

Про всьому тому, ці антиподи дуже схожі. Вишукані притчі Кафки і казармені байки Гашека по-різному, але з однаковою переконливістю відкривають можливість інших світів – паралельних нашому буденному. Таке над-життя – середовище проживання персонажів «Процесу» і «Замку», вона ж додає невразливості Швейку. Мабуть, ця дивна схожість обумовлена містичною Прагою, притулком алхіміків, магів, фантастів.

Ровесники і земляки, Гашек і Кафка ніколи не зустрічались. Несправедливість хочеться виправити хоча би в уяві.

На розі Англіцкої й Шкретової є заклад «Демінка», колись популярна пивна. Тут збирались анархісти, і завсідником був Гашек. Відомо, що в «Демінку» як мінімум одного разу приводив Кафку його друг Макс Брод, добрий знайомий Гашека. Брод культуртрегер, і важко собі уявити, що він не підвів Кафку і Гашека одне до одного. Втім, у Кафки міг бути приступ мігрені, і вони швидко пішли геть. Або побули годину-другу, але в той вечір Гашека не виявилось: сидів за влаштовану напередодні п’яну бійку в поліцейському відділку.

Переклав з російської Остап Кінь

*

Пьотр Вайль (1949-2009) - російський письменник, есеїст і журналіст.

Thursday, December 10, 2009

"Sny" Віслави Шимборської


Це - фрагмент вірша "Sny" Віслави Шимборської. Він увійшов у тонесенький томик "Tutaj" (Znak, 2009) - найостаннішу поетичну збірку, яка складається з дев'ятнадцяти нових поезій.

Egzotyczne ptaki i rośliny

Саме так виглядає обкладинка "польської" збірки "Екзотичні птахи і рослини" (Biuro Literackie, 2007) Юрія Андруховича. Усі вірші, що ввійшли у збірку, переклав польський поет і есеїст Яцек Подсядло.

Tuesday, December 8, 2009

Пьотр Вайль (1949-2009)


Учора ввечері в одній із празьких лікарень на шістдесят першому році життя помер Пьотр Вайль, чудовий російський письменник і журналіст, головний редактор Російської служби "Радіо Свобода" у Празі. Якщо мене не зраджує пам'ять, то два роки тому Вайль приїжджав на Міжнарожний літературний фестиваль у Львів. Відтак його перекладний текст мав би бути вміщений у тогорічному Альманасі. Найбільше враження і вплив на мене мали дві його книги: "Стихи про меня" і "Гений места". Остання залишається для мене ледь чи не ідеальною книжкою, написаною в жанрі "подорожувальна література" (travel literature).

Saturday, December 5, 2009

Secondhand bookshop nearby Paris


It's a photography of secondhand bookstore taken by Alexandre Duret-Lutz. In a comment to the photography, he writes: "La caverne aux livres is a secondhand bookshop in Auvers-sur-Oise (30km to the North of Paris). The entrance of the bookshop is an ancient railway hangar, but from there you'll quickly find yourself in an old postal train whose cars have been reconverted into giant bookshelves." Click on the picture if you want it to be enlarged.