01 - Єлєна Марінічева

Інтернет-видання Zaxid.net опублікувало моє інтерв'ю з російською перекладачкою Єлєною Марінічевою (Елена Мариничева). Воно стало першим у серії інтерв'ю з перекладачами української літератури.

Yuri Andrukhovych: Werwolf Sutra

Ukrainian writer Yuri Andrukhovych toured in America in October 2009. Two evenings (in New York and Washington) ran under the title Werwolf Sutra. After downloading this file [PDF, 2.2 mb], one can obtain an introductory profile about Ukrainian author created specifically for his tour. Except for biography and bibliography data, there are three different translations accompanied by Ukrainian originals: a verse Werwolf Sutra (translated by Sarah Luczaj), an excerpts from two novels: Perverzion (Northwestern University Press, 2005; translated by Michael M. Naydan) and The Moscoviad (Spuyten Duyvil Press, 2008; translated by Vitaly Chernetsky).

*

Here's a reportage from Yuri Andruhovych's reading in New York written by Anna Steegmann, Absinthe: New European Writings contributory writer.

Bookshelf of the Week

This is an image of the bookshelf of Michal Hvorecký, Slovak writer and essayist. The image became a winner of rubric Bookshelf of The Week ran at bibliophile website robaroundbooks. If you like books, bookshelves and its outlooks, you will certainly love stuff with that tag.

*

Michal Hvorecký was a participant of Fourth International Literary Festival in Lviv, Ukraine. The excerpt of his latest novel Dunaj v Amerike (Danube in America), translated into Ukrainian, is available in the almanac of festival (page 56). By the way, the author's reading was conducted via the Internet, to be more precise - via Skype.

Антанас Шімкус | "Демони"

У моїй душі живуть усього лише якихось тридцять демонів:
Перший - відповідальний за горілку,
Другий знає все про жінок,
Третій тямить у картах Таро,
Четвертий знайомий із Господом і саме тому з ним не спілкується,
П'ятий вдає, що все уже бачив,
Шостий свою діяльність починає й закінчує по суботах,
Сьомий лише відпочиває,
Восьмий каже, що був на Марсі,
Дев'ятий розповідає багато казок з нещасливим кінцем,
Десятий - декадент, шанувальник Бодлера і По,
Одинадцятий соже обіграти Сабоніса,
Дванадцятий оплачує мій рахунок у кнайпі,
Тринадцятий вручив мені лотерейний білет,
Чотирнадцятий мене, вбуханого, завжди саджає у добродушний тролейбус,
П'ятнадцятий обдарував потягом до кокаїну,
Шістнадцятий навчив бити шибки,
Сімнадцятий частенько з'являється в образі Штірліца,
Вісімнадцятий дозволяє курити й пускати дим в очі,
Дев'ятнадцятий вічно нічого за і нічого проти,
Двадцятий, на жаль, став педерастом,
Двадцять перший завше зі мною грає в "очко",
Двадцять другий винайшов нових росіян,
Двадцять третій переписав Новий заповіт діалектом тімбукту,
Двадцять четвертий змусив мене лазити по схилах дахів,
Двадцять п'ятий щороку надає психологічну допомогу,
Двадцять шостий дуже нагадує жінку,
Двадцять сьомий транслює "Нірвану" і "Дорз",
Двадцять восьмий нереально б'є лівою,
Двадцять дев'ятий любить цілувати мене в непристойні місця,
Тридцятий чомусь дуже скромний - на те він останній.
Але ж, курва мать, як мені бути в лютому, коли ви не вміщаєтесь?

Переклав з литовської Остап Сливинський

*

Вірш "Демони" увійшов у "Альманах" Другого міжнародного літературного фестивалю (Львів, 2007).

*

Антанас Шімкус (1977, Вільнюс) - литовський поет. Автор поетичної збірки "Наскрізь" (1999). З 2004 року працює редактором молодіжних сторінок тижневика "Literatura ir menas", найпотужнішої литовської літературної газети.

Андрей Хадановіч | "Старий поет"

Старий поет
не має шкідливих звичок,
бо від спиртного бувала зранку печія,
а від цигарок жовтіли зуби;
згодом зубів не стало,
та ж не міняти звичок на схилі літ.
Щодо наркотиків,
то він міг би натякнути на знайомство з ними,
задля дешевої популярності серед молоді,
але хай молодь сама
дбає про дешеву популярність,

а старий поет,
широко відомий,
хоч і у вузьких колах,
зате настільки широко,
що юні літератори
після поетичних читань,
опиняючись у вбиральні
біля сусіднього з метром пісуару,
від хвилювання забувають розстебнути блискавку.
«От чудно!» - думає поет. –
Я б так не зміг!»

Бо старий поет
прочитав за життя
сорок вісім книг,
двадцять дві з яких були його,
іще для двадцяти двох він написав передмови,
а перші чотири він нечітко пам’ятає;
хоч має на полицях
дві з половиною тисячі томів своїх колег,
усі, звичайно, з автографами,
щоби, борони Боже, не здав у букіністичну книгарню,
але він іноді таки здає.
У молодості з нього кпили через неосвіченість,
та іронічно казали: «Вчитись, вчитись і вчитись!»,
а тепер ні, тому

що старий поет
відвідав дві з половиною тисячі шкіл,
щоб кожна учениця,
окрім вечора втрати цноти
і випускного вечора,
запам’ятала ще і його творчий вечір,
однак жодна не запам’ятала,
а коли котрась і впізнає його на вулиці,
то виявляється
сусідкою по сходовій клітці
або внучкою.

Старий поет
досі хвилюється перед виступами,
коли думає, чи будуть кричати «браво!»
та викликати «на біс»,
і тому читає з демонстративним викликом,
немов питаючи: «Хто тут проти мене?
Ви за чи проти?»
Але усе минається,
І зал дружно кричить:
«ЗА!» і «БІС».

Переклав з білоруської Остап Кінь

*

Вірш "Старий поет" увійшов у збірку "Берлібри: історія у чотирьох фільмах" (Мінськ, 2008)

*

Андрей Хадановіч - білоруський поет, перекладач і есеїст. Автор п'яти поетичних збірок. Президент Білоруського ПЕН-клубу. В Україні вийшла його дебютна поетична книжка "Листи з-під ковдри" (Київ: Факт, 2002) у перекладах Сергія Жадана, Івана Лучука, Дзвінки Матіяш, Мар'яни Савки і Максима Стріхи з передмовою Юрія Андруховича. Мешкає у Мінську.

Артур Клінав | "Мала подорожня книжка по Місту Сонця", фрагмент

38

У Місті Сонця пили багато. Вшановування Вакха було другим за важливістю, після Комунізму, культом у Країні Щастя. Окрім шести основних, існувало ще декілька десятків дрібних і професійних свят – День Конституції, День народження Леніна, День смерті Леніна, День космонавтики, Старий Новий Рік, День визволення Міста Сонця від німців, День Учителя, День Металурга, День Шахтаря, День Сталевара, День Тракторобудівника, День просто Будівника, День Колгоспника і так далі.

Окрім цього, був іще День власного Народження, День Народження Дружини, День Народження Тещі, День Народження Дітей, День народження Братів, Сестер, інших Родичів, Дні Народження Друзів, Весілля Родичів, Весілля Друзів, Розлучення Родичів і Друзів, Похорони Родичів, Друзів і Знайомих, Поминки по них на Дев’ятий День, Поминки на Сороковий День, Поминки у річницю Смерті.

Святкувався День Зарплати, День Авансу, Перший День Відпочинку, Повернення з Відпочинку, Призов у Армію, Повернення з Армії, Вступ у Інститут, Перший День Картоплі, Останній День Картоплі, Складання Іспитів, Закінчення Навчального Року, Закінчення Інституту, Поступлення на Нову Роботу, Перший День Відрядження, Останній День Відрядження, Підвищення по Службі, Перемога улюбленої футбольної Команди, Поразка улюбленої футбольної Команди, Перемога улюбленої хокейної Команди. Відзначався похід у Театр, Поїздка на Летовище, Зустріч із Другом, якого давно не бачив. Нагод випити знаходилася незліченна кількість. Пізніше до них додалися релігійні свята: Два Різдва, Великдень Православний, Великдень Католицький, День пам’яті предків, Проводи.

У Країні Щастя пили усі. Пили Пролетарії. Пили Колгоспники. Пили Студенти. Пили Науковці. Пили Поети й Художники. Пили Лікарі. Пили Спортсмени. Пили Військові. Пили Перехожі. Пили Двірники. Пили Сантехніки. Пили Міліціонери. Пили Чоловіки та Жінки. Пили Старі з Міста Сонця та Старі з робітничих окраїн. Пили усі Метафізики, окрім останнього. Пила Любов. Пила Мудрість. Сила також любила випити. Пили Боги Ленін і Сталін. Пили так, що в останнього Метафізика попросту не витримали нерви, коли Він оголосив сухий закон. Але було пізно. Країна Щастя тоді вже помирала, тому авторитет Метафізика не мав такої сили, як колись. Усі тільки озлобилися, але продовжували пити далі.

Переклав з білоруської Остап Кінь

*

Артур Клінав (1965) - білоруський художник, літератор, фотограв. Головний редактор часопису "pARTisan". Дебютний роман "Малая падарожная кніжка па Горадзе Сонца" (2008) видали у Нічеччині (Surhkamp, 2006) і Польщі (Wydawnictwo Czarne, 2008). Незабаром повинен з'явитися другий роман - "Шалом". Мешкає в Мінську.

Lyubko Deresh vs. Peter Constantine

Багато хто запитував його, чи він, бува, не той Юрко Банзай. Ні, відповідав Юрко Банзай, посміхаючись. Ми навіть не родичі, - відразу ж випереджував наступне запитання.

Банзай учився на п'ятому курсі біофаку. Як одного з найкращих студентів його скерували на практику в один коледж, відгалуження від універу, на викладання біології у старших класах. Відверто кажучи, доти, доки Банзаю не сказали, як називається те місто, він навіть не підозрював про його існування. Мідні Буки.

Дуже далеко розташоване, їхати дві з половиною години, та ще й потягом, який зупиняється біля кожного стовпа, наче пес спаніель.

*

People always asked him if he was the Yurko Banzai. "No," Yurko Banzai would say with a smile, and, anticipating the next question, add: "We're not even related."

Banzai was a senior studying biology. He was one of the top students, and so was sent as an intern to a boarding school associated with the university to teach biology. Until he was told the name of the town, he had no idea that such a place even existed. Midni Buky, "copper beech trees," was its name.

The town was far away, two and a half hours by a train that stopped like a spaniel at every doorpost.

Translated from Ukrainian by Peter Constantine

*

Two excerpts, written above, are the beginning of famous Lyubko Deresh's novel Cult (first published in 2002). The sample of the novel was translated into English by Peter Constantine, and published last year in well known Fiction magazine, number 55.

*

Lyubko Deresh (1984) is Ukrainian writer. He's an author of seven books. His books were translated into several European languages. Currently, the writer resides in Kyiv.

*

Peter Constantine (1963) is British-American translator and author. After publishing Thomas Mann's Six Early Stories in 1997, he has worked almost exclusively as a literary translator. Mr. Constantine translates from German, Russia, French, Modern Greek, Ancient Greek, Italian, Albanian, Dutch, Slovene and Ukrainian.

Vera Pavlova: If There is Something to Desire

Vera Pavlova's, one of Russia's bestselling contemporary poets, first English collection of poems was published under the title If There is Something to Desire: One Hundred Poems (Knopf, 2010) on January 19. All translations (there were one hundred of them, as we see from the subtitle of book) were done by Steven Seymour, translator from Russian, Polish and French.

*

The beginning of the If There is Something to Desire: One Hundred Poems is available at http://www.amazon.com/If-There-Something-Desire-Hundred/dp/0307272257#reader_0307272257.

*

Vera Pavlova on translator: "A translator is akin to a detective who follows the trail to "the scene of the crime," i.e., to the point at which a poem came into being."

*

Vera Pavlova's web site: http://verapavlova.us/