Тимофій Гаврилів про еманації перекладача

*

" [...] Тож які вони, еманації перекладача?
Перекладач - медіюм.
Перекладач - маніпулятор.
Перекладач - інтерпретатор.
Перекладач - ідеаліст.
Перекладач - лінґвіст.
Перекладач - ерудит.
Перекладач - майстер звертання.
Перекладач - незрівнянний кулінар.
Last but not least: перекладач - автор (перекладу)."

*

Цитати узята з есею "Leberknodelsuppe, або Переклад, переклад реалій і мовно-культурна обізнаність перекладача", вміщеного в книзі Тимофія Гавриліва "Текст між культур: перекладознавчі студії" (Київ: Критика, 2005).

Юрко Прохасько про роль перекладачів

"[...] Ми, перекладачі, не такі невинні, як іноді можемо здаватися, особливо особам недосвідченим. Бо ми не тільки ті, хто готує кавалок землі, аби там змогли приземлитися словоптахи, птахослова. Для того, аби пташина зграя, на яку ми наклали око, кудись прибула, її спершу слід звідкись інде зігнати. Зазвичай таке місце називають вітчизною. Місце, звідки зганяють, звідки розганяють, звідки розганяються. Звідки колись схарапудили тебе. Тими, хто зганяють, є ми, перекладачі. В цьому підозрілість нашої діяльности. Цю роботу нам треба залагодити самим, нема більше нікого, хто був би готовий, кому спало би на думку зробити її за нас. [...]"

*

Уривок із подячної промови, яку виголосив Юрко Прохасько після отримання цьогоріч Австрійської держаної нагороди за художній переклад "Translatio". Повністю промову можна прочитати в останньому числі часопису "Критика" (Липень-Серпень, 2009) під назвою "Rara avis".

Odessa Transfer: Nachrichten vom Schwarzen Meer, edited by Katharina Raabe and Monika Sznajderman (Suhrkamp, 2009)

*

Katharina Raabe and Monika Sznajderman, the German-Polish duet of editors, after three-year pause edited a new compilation. The last time it was a volume about vanishing places along whole Europe entitled "Last and Lost" (Suhrkamp, 2006) to which roughly thirty writers contributed. This time the geography of book became clearer and more specified. The amazon.de describes this tome: "As space stations at the extreme end of the universe, the ancient Greek coastal cities appeared on the Black Sea. For thousands of years ago it signed the boundary between Europe and Asia, almost half a century between the Eastern bloc and Western alliance. The thin layer of organic life on a massive dead depth, two streams, the upper west, which attracts lower east - the mysterious sea actually symbolizes the tension, the contemporaneity of the non.

"Last & Lost", the atlas of vanishing Europe, followed by "Odessa Transfer", a journey to the limits of earlier empires, to places of exile and refuge. What arises here, between Constanta and Odessa, Yalta and Sochi, Batumi, and Istanbul, on the ruins of the ancient and recent history? In essays, literary stories and tales of the Black Sea region is visible challenge - as an area whose charm and destroyed the poetic imagination.

With essays by Neal Ascherson, Attila Bartis, Mircea Cartarescu, Nicoleta Esinencu, Karl-Markus Gauss, Katja Lange-Müller, Sibylle Lewitscharoff, Aka Morchiladze, Emine Sevgi Özdamar, Katja Petrovskaya, Andrzej Stasiuk, Takis Theodoropoulos and a photo essay by Andrzej Kramarz."

Serhiy Zhadan "Istoriya kultury pochatku stolittya"

Serhiy Zhadan "Istoriya kultury pochatku stolittya" (Kyiv: Krytyka, 2003)

*

Serhiy Zhadan's collection of verses "History of Culture at the Turn of This Century" is one of my favorite. The poems are written in a way as though they were a script if not for film, than at least for a short film. Andriy Bondar mentions this fact in his annotation to the book: "Zhadan is a cinematographic poet. All his poems appear to be a sort of an episode from American movie." The book is already available in German (Surhkamp, 2005; translated by Claudia Dathe), Polish (Biuro Literackie, 2005; translated by Bohdan Zadura), and Russian (KOLONNA Publications, ARGO-RISK, 2003; translated by Igor Sid). Few months ago, while doing the Internet surfing, I came across an information that Virlana Tkacz and Wanda Phipps reveiced a grant to translate this collection of poems. Some poems are already available online.

*

History of Culture at the Turn of This Century

You will reply today, touching warm letters,
leafing through them in the dark, confusing vowels with consonants,
like a typewriter in an old Warsaw office.
The heavy honeycombs
glisten with gold from which language is spun.
Don’t stop, just write,
type over the empty white space, stamp through the black silent trail.
No one will return from ramblings through the long night,
and forgotten snails will die on wet grass.

Central Europe lies under tissue white snow.
I always believed in the lazy movements of Gypsies,
not everyone has inherited this worn coin.
If you look at their passports,
which smell of mustard and saffron,
if you hear their worn-out accordions,
which reek of leather and Arabic spices –
you’d hear them say that when you leave – no matter where you go –
you only create more distance and will never be any closer than you are now;
when the songs of old gramophones die,
a residue seeps out
like tomatoes
from damaged cans.

The overburdened heart of the epoch bursts every morning,
but not behind these doors, not in cities burnt by the sun.
Time passes, but it passes so near that if you
look closely, you can see its heavy warp,
and you whisper overheard sentences
and want someone someday to recognize your voice and say –
this is how the era began,
this is how it turned – awkward, heavy like a munitions truck,
leaving behind dead planets and burnt-out transmitters,
scattering wild ducks in the pond,
that fly off and call louder
than the truckers,
god,
barges.

When choosing your course of studies you should find out
among other things –
if the culture at the turn of this century
has already pressed itself into the veins of your slow arm,
rooted itself in the whorls of your thick hair,
carelessly blown by the wind,
and tousled by fingers
like streams of warm water in a basin,
like colored clay beads over cups and ashtrays,
like a vast autumn sky
over a cornfield.

Translated by Virlana Tkacz and Wanda Phipps

Василь Махно | "Теорія і практика перекладу"

*

після Вавилонської вежі усе потрібно перекладати
чи з пустого в порожнє
чи з іншої мови на іншу
себто вбрати голу красуню в іншу одежу
але не знівечити її форми: круглих стегон - червоних
сосків грудей - відкоркувавши флакон її тіла не вивітрити її запаху

усі (чи майже усі) українські поети (і непоети) які знають
польську мову
кинулись перекладати сучасну польську поезію
бо мода на польську поезію в Україні проґресує
як і на українську в Польщі

при кінці 80-х купивши у Кракові збірку Чеслава Мілоша
за яку вгатив кілька десятків тисяч злотих
зрозумів що за кордоном книжки дуже дорогі
Мілош уже був Нобелем (Нобель ніколи не буде Мілошем)
- яка різниця -

з тонесеньким томиком який вперше видали в Польщі
було занадто проблем
бо прикордонники були ще радянські а Мілош був
польським еміґрантом до того ж борцем із комунізмом
потрібно було заховати Мілошеві Kroniki десь подалі від
натренованих шукачів усякої антирадянщини
Мілоша вдалося перевезти як контрабанду

Збіґнєва Герберта взагалі неможливо було придбати тоді
у польських книгарнях
він не існував так само у радянському просторі
Шимборська і Ружевич вряди-годи перекладалися - хай російською -

але для Герберта - табу
потім мені переслали кілька його книжок
і я натягнув струну світла на українську скрипку
але вона не може грати польські ноти - ті польські струни
потрібно було обмотати ізоляційною міддю української
що дало привід одному перекладачеві з польської Д.
роздумувати про адекватність перекладу: сам він усе
життя перекладав ретельно - як учень - прозу але тепер
взявся за поезію...

щоби зустрітися з Ешбері чи О'Гарою не варто їхати до Нью-Йорка
варто лише переїхати українсько-польський кордон
і вистачить зустріти Задуру чи когось із його компанії
або прочитати вірш словенця Чучніка "Польський О'Гаристам"
і прийняти це як євхаристію

З Янушем Шубером довелось промандрувати разом із
його екс-сержантом цілою Америкою
щоби згодом опинитися там самому
і справді зрозуміти яка вона велика!
(територіально)
бо інші Шуберові вірші пропахли сиром -
з лоєм овечого жиру
лаєм вівчарок -
що - немов нічні сторожі - охороняють його інвалідський возик

кожен хто перекладає поезію наражається на спротив
іншої мови їм варто інкримінувати статтю Карного кодексу за зґвалтування бо хто ще так детально обмацує тіло вірша - сухі ребра строф
щоразу пластична операція омолодження
наражається завершитись невдалою спробою
а красуня - топ-модель
перетворитися на дебелу дівку

однак сьогодні - так видається -
усе частіше молоденькі дівчатка-вірші
з металевими застібками в усіх частинах тіла швендяють
по літературах
і зовсім не переймаються
тим що колись їх не врятує жодна пластична операція

*

Вірш "Теорія і практика перекладу " увійшов в останню на даний момент збірку поезій Василя Махна "Cornelia Street Cafe" (Київ: Факт, 2007).

*

Василь Махно (1964) - поет, есеїст, драматург, перекладач. З 2000 року мешкає в Нью-Йорку.

Сергій Жадан & Sobaki v kosmose "Schengen Tour" | Lviv, September 11

*

Ukrainian writer Serhiy Zhadan and Kharkiv-based ska-band Sobaki v kosmose will perform in Lviv on September 11. It is the beginning of their European tour entitled "Schengen Tour". After Lviv they will play in Dresden, Hamburg, Berlin, Graz, and Vienna.